Informatics Educational Institutions & Programs
Цитування (англ. reference) у паперових і електронних документах — уривок, витяг з якого-небудь твору, на який посилаються у викладі, з точною назвою джерела й вказівкою на відповідну сторінку. Іноді те саме, що виноска[1].
У деяких файлових системах — альтернативна назва файлу. Так, наприклад, у системі UNIX із файлом може бути пов'язано декілька імен.
У галузі телекомунікацій іноді вживається в значенні ланки зв'язку — засіб зв'язку між суміжними вузлами мережі.
В інтернет-журналістиці застосування посилань дозволяє викладати в матеріалі тільки нову інформацію, що спрощує текст і дозволяє уникати повторень. Все, що пов'язано з попередніми публікаціями на цю тему, з інформацією довідкового характеру чи з передісторією/тлом події, подається через гіперпосилання.
У 2000-х зазначалося, що в українській мові паралельно почали вживати також термін поклика́ння[2][3], який мав поширення в західноукраїнській мовно-літературній практиці[4].
Системи
Загалом кажучи, існує два типи систем цитування: Ванкуверська система та посилання в дужках.[5] Однак Рада наукових редакторів[en] (Council of Science Editors, CSE) додає третю, систему цитат-назв.[6]
Завдання посилань в інтернет-журналістиці
Можна виокремити такі основні завдання посилань:
- створити фон повідомлення;
- уникнути необхідності заново розповідати опубліковані матеріали на цю тему.
Добрим тоном вважається подавати гіперпосилання на інші статті з теми, які було опубліковано раніше на «своєму» інтернет-сайті. Це підвищує вагу й авторитет останнього в очах читача.
Рекомендації для створення посилань у інтернет-журналістиці
Надто велика кількість посилань розсіює увагу й ускладнює сприйняття. Зазвичай радять використовувати у середньому сім посилань на сторінку. Не варто розміщувати посилання впритул одне до одного. Доречним є пояснення посилань, яке з'являється при наведенні курсора мишки на посилання. Пояснення зазвичай вміщують:
- назву сайту, на який посилається автор матеріалу;
- ім'я автора, на якого посилається журналіст;
- тип та особливості інформації за місцем призначення;
- попередження про розмір файлу, який користувач збирається завантажувати.
Застосування посилань
Найчастіше доречними є посилання на:
- архів;
- фонову інформацію концептуального плану;
- близьку за тематикою інформацію;
- Означення;
- більш детальну інформацію для фахівців із цього питання;
- значний за обсягом графічний матеріал;
- адреси онлайн-ресурсів на схожу тематику.
Посилання nofollow
Для боротьби зі спамом Google розділив зворотні посилання на nofollow і dofollow. Посилання nofollow не передають вагу і, як наслідок, майже не впливають на SEO.[7][8]
Див. також
Примітки
- ↑ Посилання // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
- ↑ Посилання чи покликання? [Архівовано 12 листопада 2016 у Wayback Machine.] / Т. Івасишина // Українська мова. — 2010. — № 1. — С. 99.
- ↑ Омельчук С. А. Семантико-категорійний потенціал лексеми поклика́ння: лексикографічний, етимологічний і парадигамичний підходи. — . — Вип. LXXXI.
- ↑ Авторитетний Словник Б. Грінченка не містить такого гасла.
- ↑ Pantcheva, Marina (nd). Citation styles: Vancouver and Harvard systems. site.uit.no. Архів оригіналу за 1 липня 2020. Процитовано 2 липня 2020.
- ↑ Council of Science Editors, Style Manual Committee (2007). Scientific style and format: the CSE manual for authors, editors, and publishers.
- ↑ Qualify your outbound links to Google Documentation - SEO fundamentals
- ↑ Посилання dofollow та nofollow та їх вплив на SEO (частина 2) 2022
Джерела
- Потятиник Б. В. Інтернет-журналістика: навч. посіб. [Архівовано 18 грудня 2016 у Wayback Machine.] / Борис Володимирович Потятиник. - Львів : ПАІС, 2010. - 246 с. — ISBN 978-966-1585-50-7 [прояснити].
Посилання
- Посилання // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 250.
| |||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||
|
